Канів




Канів–Моринці, Кирилівка (екскурсійне забезпечення)

Канів

 Канів — місто обласного підпорядкування, районний центр Канівського району Черкаської області.

  Новітня історія Чернечої гори розпочалася 22 травня 1861 року, коли українська земля навіки прийняла у своє лоно тіло співця свободи і гуманізму, пророка національного відродження, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Цього дня було виконано його заповітну волю знайти вічний спочинок на Вкраїні милій. 

Канів

Відразу ж перейменована канівцями на Тарасову гору, ця вершина стала одним із національних центрів єднання українців навколо ідеї створення Української Соборної Держави.

  Вiзитна картка мiста - Чернеча гора. Цьому куточку землi судилося стати вiдомим усьому свiтовi. Тут, пiд високим курганом, поховано видатного українського народного поета i художника Тараса Григоровича Шевченка, вiд iменi якого гору називають Тарасовою. Друзi i рiднi виконали його поетичний заповiт:

 

Як умру, то поховайте
Мене на могилi
Серед степу широкого
На Вкраїнi милiй,
Щоб лани широкополi
I Днiпро, i кручi
Було видно, було чути,
Як реве Ревучий... 

Моринці

  Батьківщина Т. Шевченка. За однією з версій, першими жителями були переселенці з моря, за іншою - жителі займалися збором лісового меду, для чого морили бджіл. У XVIII ст. село належало княгині Яблоновський, потім поміщикам Енгельгарда. Тут знаходиться реконструйована садиба родини Шевченка, в якій в 1814 р. народився майбутній поет. Музейний комплекс входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка".  

Моринці   Реконструйована садиба в с. Моринці, де в 1814 р. в будинку Григорія і Катерини Шевченко народився їх син Тарас - майбутній Кобзар. Поруч знаходиться будинок його діда Якима Бойка. Обидві хати відновили за малюнками поета в 1989 р. з ретельним дотриманням технології і всіх особливостей народної архітектури, характерною для цієї місцевості. За будинками відкривається гарний вид на яр, засаджений фруктовим садом. Встановлено пам'ятник Катерині Шевченка з маленьким Тарасом на руках. Споруджено каплицю.

Кирилівка

 

                                                            Хата батьків у Кирилівці 
    Під зображенням напис, зроблений В. В. Тарновським. У вересні 1843 року, відвідавши рідну оселю в Кирилівці, художник виконав малюнок хати, в якій минули його дитячі роки. Під час перебування поета в Яготині в жовтні 1843-го — не пізніше 10 січня 1844 року В. М. Рєпніна виконала копію цього рисунка, на якому Шевченко зробив начерк автопортрета. 

           Кирилівка

Незабутній і сумний образ батьківської хати неодноразово виринав у творчій уяві митця на далекому засланні. Ось як описує письменник рідну хату на сторінках повісті "Княжна": "Село! И вот стоит передо мною наша бедная, старая белая хата, с потемневшею соломенною крышею и черным дымарем, а около хаты на прычипку яблоня с краснобокими яблоками, а вокруг яблони цветник, любимец моей незабвенной сестры, моей терпеливой, моей нежной няньки!"
Із великим сумом згадує поет оту "хатину в гаї" у вірші "Якби ви знали, паничі...", сповненому страждань і болю:


Мені аж страшно, як згадаю
Оту хатину край села!


   Ремінісценції рисунка з літературними творами Шевченка виявляються не лише у тематиці, айв ідейній їх спрямованості. Твір має завершену композицію та ілюструє непересічну здатність художника до графічного сприйняття форми, а також упевнене майстерне використання контурної лінії і штриха.

 



Обновлен 06 фев 2017. Создан 18 дек 2011



clocks for web page часы для сайтов
Besucherzahler russian women for marriage
счетчик посещений
© 2013